Сайт учителя русского языка и зарубежной литературы

Застосування інтерактивних технологій як умова розвитку творчих здібностей учнів

13 октября 2010

 

 Тема: Застосування інтерактивних технологій як умова розвитку творчих  здібностей   учнів

 

Мета досвіду:розроблення й теоретичне обґрунтування системи завдань для          

                        розвитку творчих здібностей учнів як гаранта формування

                        життєтворчої соціалізованої особистості.

 

Автор досвіду: А.М.Єремейчук,педагогічний стаж роботи 12 років,вчитель   

                           російської мови Лозівського ліцею №4 Лозівської міської ради

                           Харківської області.

 

Адреса: Лозівський ліцей №4 Лозівської міської ради

              Харківської області, тел. 8(05745)7-18-13.

 

Провідна наукова ідея: створення умов для формування творчої особистості.

 

Актуальність: формування самоосвітніх навичок, розвиток здібностей і нахилів  особистості, що допоможе учням відповідати вимогам сучасного  постіндустріального суспільства.

 

Завдання: дібрати ефективні методи й прийоми самоосвіти навчальної діяльності учнів на уроках;

                   впроваджувати в практику роботи ефективні прийоми й методи самоосвіти й саморозвитку учнів;

                  втілювати в практику роботи конструктивне поєднання освітніх особистісно-орієнтованих технологій та технологій формуванняттворчої особистості;

                   застосовувати оригінальні форми роботи в позаурочній діяльності.

 

         Науково-теоретичні основи

                   Методологічну основу досвіду складають:

  • застосування інтерактивних технологій для підвищення результативності

навчального процесу;

  • використання опорних конспектів для стислого викладання нового матеріалу;
  • розробка та використання завдань різної складності для розвитку творчих здібностей учнів;
  • використання можливостей самооцінки здобутих знань.

 

Загальну теоретичну основу досвіду становлять теоретичні розробки вчених-педагогів В.І.Гіна, О.І.Пометун, Г.О.Сиротенка, В.І.Андреєвої, Ю.К.Богоявленської, Р.М.Грановської, Н.В.Кузьміної, Я.О.Пономарьова, Н.Ф.Тализіної.

 

 Констатація фактів на початок вивчення досвіду:

  • необхідність запровадження інноваційних педагогічних технологій;
  • проблема навчити творити, творчо мислити;
  • приховані грані можливостей учнів.

 

 

Шляхи розвитку та становлення досвіду

 

Роки

становлення

 

 

 

 

          Шляхи розвитку

 

 

 

                  Протиріччя

 Усунення

  протиріч

 

 

 

 

 

 2005-2006н.р.

-         вивчення інтерактивних технологій навчання;

-         складання учнями казок, вправ «Так чи ні», «Четверте-зайве»;

-         малювання ілюстрацій   до вивченого матеріалу

-         несвідомий підхід до самоосвіти;

-         робота за зразком

2004-2007н.р.

2006-2007н.р.

-         застосування крос-тестів під час вивчення нового матеріалу;

-         робота над збільшенням кількості варіантів творчих завдань (тести, кросворди,вірші, «Умовний спосіб»)

-         схожість виконаних завдань;

-         невпевненість учнів у своїх можливостях

2007-2008н.р.

2007-2008н.р.

-         підбір мовленнєвого матеріалу, пов’язаного з сучасністю;

-         складання учнями рекламних роликів, анкет, колажів

-         малий обсяг необхідної літератури;

-         мізерне застосування комп’ютерної техніки

2008-2009н.р.

2008-2009н.р.

-         збільшення рівня самостійності;

-         робота по складанню анкет, синтаксичного дистиху, ребусів;

-         систематизація матеріалу за допомогою схем, блоків

-         обмеженість часу для самостійної роботи учнів

2009-2010н.р

 

 Зміст досвіду

 

У системі освіти існує один аспект, якого сучасні зміни торкнулися несуттєво. Це основна форма навчальної діяльності – урок. Тому будь – який аспект освіти так чи інакше спрямований на організацію й проведення ефективного уроку.

Що ж таке ефективний урок? Це не той урок, на якому учні отримують готові знання й який ведеться у формі монологу вчителя. Такий регулярний і тривалий підхід до вивчення навчального  матеріалу викликає втомлюваність учнів, але не стільки від великих об’ємів засвоєного, скільки від недосконалих технологій уроку, від методичної одноманітності й пасивності. А урок з різноманітними формами активної пошукової роботи, що супроводжується об’єктивною оцінкою діяльності, якщо й викликає втомлюваність, то іншого роду, і вона виникає від приємної роботи.

Сучасні вимоги постіндустріального суспільства до випускників шкіл також передбачають не тільки оволодіння учнями базовими знаннями, а їхнє вміння вчитися самостійно. Сучасні й майбутні роботодавці зацікавлені в такому працівнику, який уміє думати самостійно й розв’язувати різноманітні проблеми, володіє критичним і творчим мисленням, багатим словниковим запасом, вміє генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі нестандартні рішення.

Розв’язання цих актуальних проблем можливе лише на основі запровадження інноваційних педагогічних технологій, спрямованих на розвиток творчих здібностей та нахилів особистості. Цими інноваціями у сучасній системі освіти є інтерактивні технології.

Теорією й практикою використання інтерактивних технологій займаються чимало науковців, методистів, учителів. Стають у нагоді вчителеві роботи В.І. Гіна «Прийоми педагогічної техніки», О.І.Пометун, А.В.Пироженко «Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання», Г.О.Сиротенка «Сучасний урок: інтерактивні технології навчання».

«Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії усіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання. Воно ефективно сприяє формуванню цінностей, навичок і вмінь, створенню атмосфери співпраці, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу» (5; 13). Процес навчання не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини і її власної активної участі в цьому процесі. Пояснення і демонстрація, самі по собі, ніколи не дадуть справжніх стійких знань. Цього можна досягти тільки за допомогою активного (інтерактивного) навчання.

 «Інтерактивна технологія навчання – це така організація навчального процесу, за якою не можлива участь школяра у колективному взаємодоповнюючому, заснованому на взаємодії всіх  його учасників процесі навчального пізнання: або кожен учень має конкретне завдання, за яке він повинен публічно прозвітуватися, або від його діяльності залежить якість виконання поставленої перед групою та перед усім класом завдання». (3; 23-24).

Застосування інтерактивних технологій дозволяє максимально використовувати можливості, знання, захоплення самих учнів, розвивати їхні творчі здібності. Педагоги ведуть постійний пошук і експериментують у процесі застосування технологій формування творчої особистості, спираючись на теоретичні розробки вчених  - педагогів В.І.Андреєва, Ю.К.Богоявленської, Р.М.Грановської, Н.В.Кузьміної, Я.О.Пономарьова, Н.Ф.Тализіної та ін. У науці й досить дискутується проблема, чи можна навчитися творчості, творчого мислення. Проте досвід роботи шкіл,  ліцеїв дає змогу ствердно відповідати на це питання.

Важливими умовами творчої діяльності дитини є:

  • підбір вчителем завдань, що потребують творчої переробки, узагальнення, систематизації, вмінь та навичок порівнювати й аналізувати вже відоме, експериментування, пошуку;
  • максимальна індивідуалізація й диференціація навчального процесу;
  • діяльність учня не повинна регламентуватися;
  • навчання дітей без примусу, розвиток стійкої зацікавленості до знань і потреби в їхньому самостійному пошуку;
  • розв’язування творчих завдань.

Проте слід враховувати, що одне й те саме завдання може стимулювати

розвиток творчих здібностей одних учнів і гальмувати інших. Це залежить від розвитку школярів. Майстерність педагога й полягає в тому, щоб усіх учнів залучити до розв’язання різноманітних творчих завдань.

На уроках російської мови допомагають розкрити творчий потенціал школярів різноманітні вправи. За ступенем творчості їх можна класифікувати наступним чином:

 

 

І блок

 

  • «Четверте – зайве», «Так чи ні»,тестові запитання

 

Модель. Учні мають скласти групи слів, словосполучень(по 4), в яких один елемент, за певною ознакою, буде зайвим. З вивченої теми скласти твердження, з котрих будуть неправильні або скласти запитання з кількома варіантами відповідей(тестові).

Методична цінність. Глибше засвоєння вивченого матеріалу, розвиток інтелектуальних здібностей.(Додаток 1)

 

  • Крос – тест

 

Модель. Учні складають крос – тести: твердження мають декілька варіантів, обравши правильний, можна переходити до наступного правила, поняття; якщо помилився, знову повертаєшся, щоб виправитися.

Методична цінність. Глибше засвоєння матеріалу, самостійне опрацювання.  ( Додаток 2)

 

  • Анкети

 

Модель. Учні мають скласти питання для анкетування з теми, яку вивчають. На питання можна відповідати «так», «ні», «іноді», «важко сказати».Анкетування проводять у парах або фронтально.

Методична цінність. Моніторинг вмінь і навичок з теми, самоаналіз, взаємооцінювання. (Додаток 3)

 

ІІ блок

 

  • Схеми, блоки, алгоритми

 

Модель. Опрацьований матеріал учні систематизують за допомогою складання схем, блоків, алгоритмів.

Методична цінність. Узагальнення й систематизація набутих знань, запам’ятовування й розуміння нових понять, правил, розвиток творчих здібностей.(Додаток 4) 

 

  • Ребуси

 

Модель. Учні( у парі) повинні зашифрувати лінгвістичні терміни.

Методична цінність. Засвоєння терміна, розвиток уяви, уваги, пам’яті, інтелектуальних здібностей, внесення розважального елемента уроку. (Додаток 5)

 

 


 

  • Ілюстрації

 

Модель. Створити групою малюнок, карикатуру до вивченого матеріалу.

Методична цінність. Привернення уваги до ключових моментів вивченої теми, реалізація художніх здібностей дітей. (Додаток 6)

 

ІІІ блок

 

  • Кросворди, чайнворди, сканворди, лайнворди

 

Модель. Учні (у парі, група, «Карусель» ) отримують завдання – скласти лінгвістичний кросворд з теми.

Методична цінність. Активізація значних лексичних і фразеологічних пластів у мовленні учнів, осягнення ними граматичних законів і орфоепічних норм, засвоєння лінгвістичної термінології. ( Додаток 7)

 

ІV  блок

 

  • Лінгвопоези

 

Модель. Учні одержують завдання – освоїти мовою поезії певні терміни, лексичні чи граматичні одиниці тощо.

Методична цінність. Міцне засвоєння мовознавчої термінології, розвиток їхніх творчих здібностей, уміння самовиражатися, виявляти власну індивідуальність

( Додаток 8)

 

  • Синтаксичний дистих

 

Модель. Розбившись на пари, учні складають по одному реченню, яке б відповідало певним вимогам – номінативне, безособове, поширене тощо. Обмінюються й до отриманого складають нове речення, яке б з ним римувалося.

Методична цінність. Глибше засвоєння найпоширеніших синтаксичних моделей, виховання товариськості, уміння узгоджено працювати.                   

(Додаток 8)

 

  • Мнемонічна формула

 

Модель. Учні складають речення, римований текст, кожне слово яких повинно починатися літерою, що треба запам’ятати.

Методична цінність. Запам’ятовування складних, розгалужених правил, розвиток творчих здібностей. ( Додаток 8)

 

 V  блок

 

  • Рекламний ролик

 

Модель. Учні мають підготувати сценарій ролика, у якому було б розрекламоване те чи інше мовознавче поняття ( демонстрація під час етапу мотивації навчальної діяльності).

Методична цінність. Підвищення зацікавленості до навчального матеріалу, розвиток артистизму, режисерське бачення. ( Додаток9)

 

  • «Умовний спосіб»

 

Модель. Учням треба уявити, що відбувалося б з мовою, якби до її системи вносили певні зміни – вилучалися певні елементи, привносилися якісь елементи тощо. Міркування треба записати у формі зв’язного висловлювання.

Методична цінність. Мотиваційне забезпечення навчання, розвиток інтелектуальних і практичних здібностей, урізноманітнення форми освоєння лінгвістичних знань. (Додаток 10)

 

  • Казки

 

Модель. Учням дається завдання з матеріалу вивченої теми або самостійно опрацьованої теми скласти казку, яка б відображала сутність понять, правил тощо.

Методична цінність. Активізація пізнавальної діяльності, глибше засвоєння, усвідомлення лінгвістичного матеріалу. ( Додаток 11)

 

Звичайно, такий підхід до опрацювання навчального матеріалу потребує неабияких творчих здібностей від самого вчителя, тому що викладач у будь – який момент повинен підказати, допомогти, спрямувати. Учитель, який формує творчу особистість, повинен бути новатором по своїй суті. Своїм прикладом вчитель повинен надихати учнів до розвитку творчого мислення, «запалювати», активізувати їхні здібності, відкривати нові грані можливостей дітей, допомогти відчути себе талановитими, неординарними, оригінальними. Це потребує від педагога великих зусиль, часу, але результати будуть виправдовувати й зусилля вчителя, й працю учнів.

 

 Критерії та результати ефективності педагогічного досвіду

 

Про дієвість впровадження завдань різної складності для розвитку творчих здібностей учнів свідчать проведені моніторинги:

  • порівняння рівнів навчальних досягнень учнів по роках;
  • моніторинг виконання творчих завдань по роках;
  • моніторинг розвитку параметрів творчості по роках (продуктивність, гнучкість, оригінальність, розробленість).(Додаток 12)

Застосування інтерактивних технологій на уроках з урахуванням розвитку творчих здібностей учнів сприяє створенню позитивного мікроклімату у колективі, допомагає розвинути прагнення стати особистістю, що передбачає самоусвідомлення, вміння робити правильний життєвий вибір, реалізувати свої позитивні якості, розвиває інтерес до пізнання та навчання, індивідуальні нахили дитини.

 

 

 Межі використання:

 

  • може бути використаний на уроках української мови, української літератури, зарубіжної літератури, англійської мови.

 

Шляхи подальшого вдосконалення:

  • мотиваційна складова самоосвітньої компетентності:

поповнення методичної бази кабінету; застосування ІКТ; використання мотиваційного потенціалу супровідних форм навчально-виховного процесу;

  • змістова складова самоосвітньої компетентності:

підвищення якості презентації опорних схем, конспектів; впровадження проектних технологій;

  • процесуальна складова самоосвітньої компетентності:

ведення індивідуальних моніторингових досліджень щодо розвитку творчих здібностей учнів; самореалізація освітніх потреб учнів через науково-дослідницьку діяльність; триблочна організація навчального процесу(1урок – вивчення нового; 2урок – осмислення; 3урок – творча робота).

 

 Література

 

  1. Гін В.І. Прийоми педагогічної техніки. - Х.: Веста, 2007.- 176с.
  2. Кичук Н.В. От творчества учителя к творчеству ученика. – Измаил, 1992.-96 с.
  3. Освітні технології: Навч. - метод. посіб. /О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко, О.М.Любарська та ін.; За ред.. О.М.Пєхоти. – К.: А.С.К., 2004.-с.109 – 126.
  4. Педагогічна технологія: Посібник / І.Ф.Прокопенко, В.І.Євдокимов. – Х.: Основа, 1995.
  5. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. – метод. посіб.; За ред.. О.І.Пометун.- К.: А.С.К., 2004. – 192с.
  6. Сиротенко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання . – Х.: Основа, 2003. – 80с.
  7. Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості вчителя: Навч. посібник. – К.: ІСДОУ. – 1994. – 112с.

Прикреплённые файлы:

4757_1334575.ppt

Формат файла: .ppt

Загружен: 11 октября 2016

Оставить комментарий: